Цирконій стабільний на повітрі при кімнатній температурі в щільному стані, але його порошок, стружка або пластівці легкозаймисті. Він може самозайматися при температурі вище 200 градусів або бурхливо горіти при контакті з відкритим полум'ям, випромінюючи яскраве біле світло та утворюючи оксид цирконію (ZrO₂). Він може продовжувати горіти у вуглекислому газі або азоті; дрібний порошок цирконію може навіть спонтанно спалахнути або вибухнути.
Точка займання: щільний цирконій демонструє значне окислення та горіння лише при температурі вище приблизно 1852 градусів (точка плавлення), але порошок цирконію може займатися приблизно при 200 градусах. Він дуже сприйнятливий до займання і навіть вибуху при контакті з теплом, тертям, іскрами або окислювачами.
Характеристики горіння: під час горіння виділяє сильне світло та високу температуру (до 1500–2000 градусів). Основним продуктом є ZrO₂ (білий дратівливий дим). Він нерозчинний у воді, тому його не слід гасити водою (оскільки це може посилити реакцію). Підходящими вогнегасними засобами є сухий пісок, металеві вогнегасні речовини класу D або вуглекислий газ.
